Фрілансю потихеньку

Зажди дивуюся молодим людям, що хотіли би жити в СРСР. Бабцям не дивно - там пропала їхня молодість. Колись давно, ще за совіцьких часів ми жили у найзвичайнісінькій сім'ї. Блату і знайомств ніяких не було, тому харчувалися доволі примітивно: суп, картопля, каша, макарони, соління. Літом часом попадалися свіжі овочі. Більшість продуктів була в дефіциті.
Добре пам'ятаю, як туристи перед походом діставали московську ковбасу. Її висушували, щоб вона стала легшою і не псувалася, і брали в похід. М'ясо, птиця, риба, фрукти та салати були святковими стравами. За молочними продуктами завжди була черга. Йогурти продавалися чомусь тільки в Москві і Ленінграді. У нас навіть такого слова не знали.
В голодні 90-ті роки стало ще гірше. Тоді вже просто не було грошей на продукти. Купували макарони і крупи мішками, щоб було дешевше. Приходилось вибирати - чи купити буханку хліба чи поїхати на навчання на маршрутці. Тоді я часом ходила в інститут або додому з Рясного через сади і ліс на Підголоско.
А таке харчування в нашій родині зараз (на відміну від того, що було 30 років тому).
( Read more... )

Пост от jmunen
Чтобы продать товар, производители всячески пичкают нас иллюзиями: не договаривают, сообщают избыточные факты, оборачивают простую информацию в красивую, но от этого не менее бессмысленную оболочку. 

И все это с единственной целью — заставить нас поверить, что именно этот продукт уникален и решит все наши проблемы в мгновение ока.

Все эти «без холестерина», «с протеинами кашемира» и «содержит бактерии L.Casei Imutitass» — это допинг для самых обычных товаров сектора FMCG, цикл использования которых очень мал. 

Несколько примеров таких искусно придуманных мифов с помощью портала рекламщиков adme.ru



Миф 1
( Read more... )