Фрілансю потихеньку

Я любила усіляких пташок з дитинства і збирала все з пташками - книжки, листівки, марки... Тому повісила за вікном кухні годівничку з пластикової пляшки не так для синичок і для своїх дітей, а скоріш для себе. І всі задоволені. Синиці пару днів не прилітали, бо не знали, що на останньому поверсі багатоповерхівки варто шукати щось смачненьке. Спочатку до нас прилетіла одна синиця, на наступний день привела свою подругу. А тепер вже тут тусується ціла зграя. Порахувати, скільки їх прилітає, неможливо. Всі пташки сидять коло будинку на дереві і прилітають за насінням по двоє-троє. Вхоплять сємку і втікають. Інше насіння раніше ігнорували, видзьобували тільки соняшникові зернятка. А сьогодні вирішили попробувати і делікатесні для себе насінинки. А ще жовто-сині пташки патріотично здзьобують сало зі шкурки. Нажаль не можу їх сфоткати - всередині вікна між склом є жалюзі, які не піднімаються. Так що вірте на слово. 
P.S. Скоро кілограм сємок з'їдять.