Мені здається, що більшість дитячих "змістовних" книжок цікавіше читати вже більш-менш дорослим, але це не означає, що в дитинстві їх не варто читати, просто по-іншому сприймаєш. Якщо дитина слухає із цікавістю - це головний показник, чи книжка підходить, принаймні, я так думаю.
(До сих пір одна з найякскравіших згадок з дитинства - років 7-8, принаймні, мені так здається, може, трохи більше - як мама на дачі читала нам з подругами вголос "Войну і мир", не знаю, що ми розуміли, але було дуже цікаво!)